Ми змінили радянський культ «9 травня» на європейську традицію вшанування. Наш символ сьогодні — не агресивна стрічка, а червоний мак. Наше гасло — не «можемо повторити», а «Ніколи знову».

Ми пам’ятаємо, що Україна була епіцентром тієї війни. Від 8 до 10 мільйонів життів — це ціна, яку заплатив наш народ. Понад 700 міст та 28 тисяч сіл були перетворені на руїни. Українці боролися на всіх фронтах: 7 мільйонів у лавах Червоної армії, понад 100 тисяч — в УПА, тисячі в арміях союзників. Наші земляки, як-от маршали Тимошенко, Малиновський, Єременко, були тими, хто безпосередньо керував розгромом нацизму.

Але сьогодні історія зробила страшне коло. Те, що ми вважали минулим, стало нашою реальністю у 2022 році. Нацизм повернувся у формі рашизму.

Мета агресора та сама — знищення української ідентичності.

Методи ті самі — депортації, катівні, геноцид.

Проте світ знову об’єднався навколо нас, як колись навколо антигітлерівської коаліції.

 

Найболючіша частина нашої пам’яті — це імена наших випускників Покровського професійного ліцею, які віддали життя за нашу свободу:

 

Вони — герої сучасності. Їхній подвиг — це фундамент нашої незалежності.

 

Пам’ять — це не лише квіти біля меморіалу, це наша відповідальність, наш внесок у відбудову країни завтра. Будьте гідними тих, хто віддав за вас життя. Ми пам’ятаємо — тому переможемо!

Слава Україні! Слава ЗСУ! Героям Слава!