Домашнє насильство. Куди звернутись за допомогою

Домашнє насильство КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ за допомогою

НАЦІОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА ҐЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ:

0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного) (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України)

Буклет ПРО БУЛІНГ ДЛЯ ДІТЕЙ

Всеукраїнський громадський Центр “Волонтер” разом з Ювенальна Поліція України за підтримки UNICEF Ukraine

виклали у вільний доступ буклет ПРО БУЛІНГ ДЛЯ ДІТЕЙ

❓Що робити, коли ти є свідком булінгу?
❓Що робити, коли ситуація булінгу трапилася з тобою?
❓Що є доказом булінгу?
❓Яке покарання за булінг передбачене законом?

У легкій та зрозумілій формі, діти можуть ознайомитися із поняттям БУЛІНГУ, дізнатися, хто є учасниками процесу булінгу та якими є форми його прояву. В буклеті окреслена різниця булінгу та конфлікту.

Буклет може бути корисним для дітей та батьків/осіб, які їх замінюють, що прагнуть поговорити зі своєю дитиною про булінг простою мовою, а також для фахівців, які працюють з дітьми.

🔗Буклет доступний для вільного користування за посиланням: https://bit.ly/34VKooq

Куди звертатися у випадку домашнього насильства

Куди звертатися у випадку домашнього насильства
 
102 ― Національна поліція України
15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства
116-123 або 0 800 500 335 ― «Ла Страда»
772 або 0 800 500 225 ― національна дитяча гаряча лінія
@police_helpbot ― чат-бот у Telegram від МВС
 

Рекомендуємо прочитати статтю: «Пандемія всередині пандемії». Як карантин в Україні впливає на домашнє насильство

https://hromadske.ua/posts/pandemiya-vseredini-pandemiyi-yak-karantin-v-ukrayini-vplivaye-na-domashnye-nasilstvo?fbclid=iwar3t-sr-xgblfatr6phz2egdh5b-fp-rn65jrtcrpgoq35g-e3zcx0ix6yg

Коли варто звернутись до психолога

Ресурси кожної людини – це не тільки час та гроші, але й емоції, рівень втоми і мотивації.
Ось чому важливо відслідковувати, що погіршує самопочуття, а не очікувати критичної ситуації, щоб подбати про свій стан.
Психологічна допомога стає більш доступною: можна приходити на консультації вживу або онлайн.
Але як зрозуміти, що час звернутися по консультацію?⬇️⬇️⬇️

Нагадуємо:

електронна пошта довіри  mulyrt@ukr.net (психолог Муляр Тетяна Олексіївна)

Група соціально-психологічної служби ліцею https://www.facebook.com/groups/204574790961958/ (ведуть соціальний педагог Бондаренко Катерина Тимофіївна та психолог Муляр Тетяна Олексіївна)

Якщо Ви потребуєте професійної допомоги – будь ласка зверніться до психолога. Номера телефонів гарячих ліній

Якщо Ви потребуєте професійної допомоги – будь ласка зверніться до психолога.

🚩Спілкування з експертом – це поширена практика у всьому світі серед усіх верств населення.

Допомогти впоратись з особистою кризою, зменшити тиск суїцидальних думок і заспокоїти людину, може відверта розмова з фахівцем.

💬Для підлітків, які знаходяться у важких життєвих обставинах – працюють гарячі лінії.

Безкоштовну психологічну допомогу можна отримати у Громадській організаціїї «Ла Страда»
📞0 800 500 222 (зі стаціонарного телефону) та 📞116 111 (з мобільного телефону).
Лінія працює по буднях з 12:00 до 16:00.

💬Лінія для консультацій батьків, чиї діти постраждали від булінгу або самі проявляють агресію до оточуючих:
📞116 000 (з мобільного)

💬 Доступна для всіх, хто потребує консультації «Lifeline Ukraine» –
📞7333
(цілодобово, анонімно, безкоштовно), яка розпочала свою роботу наприкінці серпня.
Нова кризова національна лінія з питань запобігання суїцидам та профілактики психічного здоров’я, створена за зразком «LifelineAustralia». В Австралії така лінія допомагає рятувати понад 500 000 життів щороку. Реалізацією цієї ініціативи в Україні займається ірландець Пол Ніланд, який вже 16 років живе в Україні.

💬Психологічна підримка населення – телефон довіри Чеської міжнародної організації “Людина в біді” ( peoplе in need)
📞0800210174 (безкоштовно з будь-якого оператора, анонімно)

💬Один номер на всі випадки життя, консультанти якого скеровують дзвінок на необхідні служби
📞911 ( (безкоштовно з будь-якого оператора, анонімно)

Нагадуємо, що соціально-психологічна служба Покровського професійного ліцею переходить на дистанційну роботу.

Отож, якщо ви:

  • потребуєте психологічної підтримки;
  • у вас виникли запитання щодо виховання доньки \ сина;
  • не справляєтесь з тривогою;
  • шукаєте ресурс;

тоді не відкладайте турботу про себе на потім.

Пишіть нам:
Психолог: Муляр Тетяна Олексіївна (електронна адреса: mulyrt@ukr.net)

***

Долучайтесь до нашої групи у Фейсбук,

яку ведуть психолог Муляр Тетяна Олексіївна

та соціальний педагог Бондаренко Катерина Тимофіївна 

https://www.facebook.com/groups/204574790961958/

***

Також нагадуємо інформацію щодо діяльності «гарячих ліній

 Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми   

527

Гаряча лінія з протидії насильству

116-123, 0-800-500-335

Дитяча гаряча лінія

116-111 (цілодобово), 0-800-500-225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча лінія з протидії булінгу     

116-000

Як допомогти дітям пережити лихо: поради батькам

Перейдіть за посиланням, щоб прочитати

https://www.facebook.com/download/preview/238545954036530/

Запрошуємо на навчання випускників 9-х та 11-х класів!

 

Незважаючи на карантин, Покровський професійний ліцей розпочинає прийом документів на вступ у 2020-2021 навчальному році.

 

Прийом документів на вступ відбувається в робочі дні, за адресою ліцею, каб. 14 (1 поверх), з 8:10 до 12:00.

ВСТУП ДО ЛІЦЕЮ – БЕЗ ЕКЗАМЕНІВ!

Документи можна подати до 1 листопада 2020 року! 

Зважаючи на особливості подання документів в умовах карантину, просимо батьків та вступників при подачі документів мати засоби індивідуального захисту (маску).

Про базові умови вступу детально дивіться на сторінці нашого сайту: http://atsig.kl.com.ua/infvstup/ (клацніть для переходу) 

Небезпечні групи у соціальних мережах, в яких доводять дітей до самогубства

Останнім часом в України було виявлені небезпечні групи у соціальних мережах, в яких доводять дітей до самогубства.При виявленні таких спільнот кіберполіція України просить негайно повідомляти за номером гарячої лінії:(044) 374-37-21з 8:45 до 19:30 (в робочі дні), чи за електронною адресою: https://www.cybercrime.gov.ua(цілодобово).

Також нагадуємо:

електронна пошта довіри  mulyrt@ukr.net (психолог Муляр Тетяна Олексіївна)

Група соціально-психологічної служби ліцею https://www.facebook.com/groups/204574790961958/ (ведуть соціальний педагог Бондаренко Катерина Тимофіївна та психолог Муляр Тетяна Олексіївна)

Пам’ятка про профілактику суїциду

Увага, якщо у дитини:

  1. Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.
  2. Гостра зміна по вед інки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.
  3. Дитина веде себе так, нібито у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.
  4. Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.
  5. Смерть, втрата або зрада близької людини.
  6. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.
  7. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.
  8. Різке поліпшення настрою після депресивного стану.
  9. Порізи на зап’ястках.
  10. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.
  11. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.
  12. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: „ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”, „усе проти мене”, „з мене досить”…)
  13. Зненацька наведення порядку у власних речах, роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

 

Ваші дії

  1. Організувати спостереження за дитиною.
  2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.
  3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.
  4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.
  5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.
  6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і наркотиків;

6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

Суїцидальні спроби і наміри найчастіше виникають у підлітків у відповідь на:

  • систематичне словесне та фізичне приниження;
  • ігнорування їхніх думок близькими;
  • при не заслугованному покаранні;
  • обмеження самостійності;
  • сексуальні проблеми, які притаманні даному віку, вагітність;
  • коли дитина відчуває себе «не потрібною».

Основні чинники причин суїцидальної поведінки у практично здорових підлітків та юнаків:

  • дезадаптація, пов’язана з порушеннями соціалізації, коли місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівневі її домагань
  • конфлікти із сім’єю – частіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління
  • алкоголізація і наркотизація як підґрунтя для виникнення суїцидальної ситуації та передумов для швидкої її реалізації

 

Рекомендації, щодо попередження суїцидальної поведінки серед учнів:

  1. Проведення соціометричних досліджень в класних колективах, за допомогою психолога, з метою виявлення „ізольованих” дітей.
  2. Анкетування учнів, з метою з’ясування сімейних відносин між батьками і дітьми.
  3. Для раннього виявлення ознак суїцидальної поведінки особливе значення мають:
  • облік перенесених захворювань або травм мозку;
  • аналіз причин підвищення дратівливості, підвищеної вразливості, появи боязкості, почуття власної неповноцінності, перебільшення своїх недоліків, приниження успіхів і достоїнств;
  • вплив складних стосунків у родині на психіку дитини як додаткового стрес-чинника;
  1. Проведення взаємопов’язаних між собою заходів, які можна проводити, наприклад, на виховних годинах у формі диспуту, бесіди з використанням ділових ігор та елементів тренінгів.

Пропонуються такі теми: «Життєві цінності», «Життя як цінність», «Життєва філософія».

Мета цих занять: сприяти усвідомленню учнями особистих цінностей як основи життєвого самовизначення; формувати свідомий пошук та створення сенсу життя; визначити цінність людського життя через призму неповторності кожної людини.

Завдання цих занять: розкриття поняття цінність та джерела формування цінностей, сприяти формуванню у підлітків уміння визначити власні життєві цілі; формування бачення і усвідомлення підлітками особистих приоритетних цінностей, необхідних для повноцінного життя; показати взаємозв’язок між цінностями і поведінкою; навчати учнів співвідносити власні рішення з особистими цінностями; допомогти учням усвідомити власну неповторність.

Виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

  • переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим;
  • реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;
  • переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків;
  • почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;
  • страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;
  • страх перед покаранням;
  • любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;
  • почуття помсти, погроз, шантажу;
  • бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;
  • співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).

З метою корекції та профілактики суїцидальних дій на перший план висуваються завдання своєчасної діагностики.

Достовірно визначити, чи будуть скоєні суїцидні дії людиною, практично неможливо.

Проблема самогубства є актуальною, тому педагогам і батькам слід мати уявлення про ранні ознаки суїцидальних намірів і вміти їх розрізняти.

  1. Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.
  2. Усні загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: «Я не можу цього витримати», «Я не хочу більше жити», «Я хочу покінчити із собою». Часто висловлювання можуть бути замасковані: «Ви не повинні за мене турбуватись», «Я не хочу створювати вам проблеми», «Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду», «Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу» і т. п. Усі загрози повинні сприйматися серйозно.
  3. Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими й заглибитись у себе; нерішучі люди можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.
  4. Токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Незвичні покупки: людина може прагнути купити зброю, мотузку та інші речі, які можуть викликати у вас підозру.
  5. Відмова від власності: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати власні речі.
  6. Ознаки депресії: це можуть бути зміни в уживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, утрата інтересу до діяльності.
  7. Проблеми у школі: пропуски уроків, емоційні вибухи або інша поведінка, не властива даному учню.
  8. Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятись у малюнках, у поезії, записах у щоденнику тощо.
  9. Раптові (неочікувані) стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану – це означає, що вона відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
  10. Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати когось.

Можна сказати, що думки про самогубство зникнуть, якщо людина приходить до розуміння існування інших прийнятних поглядів на життєві обставини, змінює ставлення до неможливого, справляється з гіркою пілюлею сорому та провини. Наступні рекомендації допоможуть учителям, батькам, одноліткам налаштувати контакт з людиною, схильною до самогубства й таким чином попередити акт саморуйнування особистості.

ВИСЛУХОВУЙТЕ – «Я чую тебе». Не намагайтесь утішити загальними словами типу «Ну, усе не так погано», «Вам стане краще», «Не варто це робити». Дайте їй можливість висловитись. Ставте запитання й уважно слухайте.

          ОБГОВОРЮЙТЕ – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.

БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубстві. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати дорослого за його зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви приймаєте їх серйозно.

СТАВТЕ ЗАПИТАННЯ – узагальнюйте, проводьте рефреймінг – «Таке враження, що ти насправді говориш…», «Більшість людей замислювались про самогубство…», «Ти коли-небудь думав, як це зробити?» Якщо ви отримуєте відповідь, переходьте на конкретику. Пістолет? А ти коли-небудь стріляв? А де ти його візьмеш? Що тоді відбудеться? А що коли ти промахнешся? Хто тебе знайде? Ти думав про свій похорон? Хто на них прийде? Недомовлене, приховане ви повинні зробити явним. Допоможіть підлітку відкрито говорити та обмірковувати про свої задуми.

ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його відчуття дуже сильні, проблеми складні. Дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він уже довіряє. Дізнайтесь, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.

 

 

Авторизація
*
*
Генерація паролю